Оригинал взят у
solveig_54 в Грустная история о том, как девочка стала танком.
ЇЇ звати Євдокія. Вона живе в зоні АТО не подалік від Щасття. Чотири
місяці день у день з самого ранку і доки не стемніє вона виходить на
дорогу біля своєї хати і проваджає наших
бійців на передову. Яка радість нашим хлопцям побачити це сонечко,
загорнуте в синьо - жовтий прапор! До школи вона не ходить - після того
як вчителька (до речі викладач української мови) обізвала її
"бендерівкою" весь клас відвернувся від неї. Доки війна не закінчиться
- я буду тут стояти і проваджати наших хлопців! Аби якось підтримати
її бойовий дух ми назвали танк на її честь! Ось тепер стоїть "Євдокія"
в Трьохізбенці і лупить супостата! Слава Україні!





Теперь мы все обязаны поддержать Евдокию , помочь по жизни.
https://www.facebook.com/borys.filatov?fref=nf
місяці день у день з самого ранку і доки не стемніє вона виходить на
дорогу біля своєї хати і проваджає наших
бійців на передову. Яка радість нашим хлопцям побачити це сонечко,
загорнуте в синьо - жовтий прапор! До школи вона не ходить - після того
як вчителька (до речі викладач української мови) обізвала її
"бендерівкою" весь клас відвернувся від неї. Доки війна не закінчиться
- я буду тут стояти і проваджати наших хлопців! Аби якось підтримати
її бойовий дух ми назвали танк на її честь! Ось тепер стоїть "Євдокія"
в Трьохізбенці і лупить супостата! Слава Україні!





Теперь мы все обязаны поддержать Евдокию , помочь по жизни.
https://www.facebook.com/borys.filatov?fref=nf